Історія Олександрії цікава і героїчна. В труді
і навчанні гартувався характер олександрійців. Наше місто стало колискою, в
якій виросли видатні спортсмени, вчені, маршали, відважні борці за свободу і
просто керівники міста, які зробили багато для всіх нас вчорашніх, сьогоднішніх
і завтрашніх. Славетними є і творчі особистості, які стали
відомими не тільки у своєму краї, а й за його межами. Олександрія виплекала
славетних художників, письменників, музикантів. Сучасники продовжують
прославляти наш степовий край. Про них сьогодні варто говорити і знати.
Знайомтесь: поетеса Неля Іванівна Гончарова.
Неля
Іванівна Гончарова народилася 30 серпня 1953 року в
передмісті Олександрії.

Глибоко відчуваючи і люблячи природу, неможливо не бути поетом чи художником,
принаймні, в душі. Тож поезією Неля захопилася з дитинства.
Навчалася в Олександрійській середній школі №10, потім в Харківському інституті
культури на бібліотечному факультеті. Керівник літературної студії інституту
схвалив її вірші, допоміг надрукуватися в газеті. Студенткою Неля Жура
(дівоче прізвище), як всі дівчата її віку, писала про кохання. Рідні
верболозівські трави і квіти прикрашали її "міські" вірші.
Здобувши
вищу освіту працювала за фахом на Полтавщині, згодом в бібліотеках Олександрії.

http://parostok.ucoz.ua/index/pismenniki_oleksandrijshhini/0-32
Поезії Нелі Гончарової
*****
Як пахне степ - і гірко, і медово,
Горить вінком південної краси.
Тут васильком моє проллється слово
І зійдуть вірші краплями роси.
Не в храм - у степ прийду я на світанні,
Обличчям припаду до чаротрав.
П'янить чебрець терпким вином весняним,
Барвінок сині коси розіслав.
І помолюся на хліба і квіти,
І всі свої печалі і жалі
Облишу, щоби серцем обігріти
Оцей куточок рідної землі.
*****
Ранньої осені світле крило
Тихо і ніжно
чарує над світом.
Птахи і айстри, прощаючись з літом,
Ловлять
останнє його літепло.
Потім -
зима. Але що там зима,
Ви
подивіться, яка гарна осінь!
Ластівка
крильцями лагідну просинь Рідного неба іще обійма.
|
Потім - мороз. Та не треба, не треба
Квітів цих пізніх без жалю губить,
Бо ще душа моя рветься до тебе,
И серце, як в юності, хоче любить.
ДЖЕРЕЛО .
Як випаде
життя згадати,
То завжди
бачиться село:
У білих
вишнях рідна хата,
А біля школи
- джерело.
З-попід коріння
під вербою
Дзвенить
собі в широкий світ
Малий
струмок поміж травою,
А понад ним
— терновий цвіт.
До тої школи
над горою
Колись мої
батьки прийшли,
А із криниці
під вербою
Усі закохані
пили.
Щемить цей
спомин тихо в серці
І лине знов
моя душа
До того
світлого джерельця,
Де склала
першого вірша.
Олександрія
Благословенна у віках,
Не в темнім небі
голубіє,-
На степових семи
вітрах
Моя зоря -
Олександрія.
Я в багатьох була містах,
Та тільки серце
променіє
Гуди, де перший крок
і шлях,
Де рідний дім - Олександрія.
Де Інгульця легенький схлип,
Де полиновий вітер віє,
У шелесті тополь і
лип
Моя весна -
Олександрія.
Ведуть комбайни й кораблі,
На краще маючи надію,
В глибини космосу й
землі
Трудівники
Олександрії.
Сміються діти. І
сади Цвітуть.
Пшениця половіє.
Чистіш джерельної
води
Твої пісні,
Олександріє.
Новобудови і лани
Хай щедре сонце
обігріє,
Щоб до зірок несли
сини
Твоє ім’я,
Олександріє ...
Благословенні у
віках
Твої турботи і
надії,
Волошко в степових краях,
Моє життя - Олександрія.
Використана література:
Джерело. Літературний альманах / редактор В.В.Жахалов, упорядник С.Д.Звягінцева, художник В.Рогов. - Олександрія: ДП Друкарня "Діа-плюс" ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів", 2004. -250 с.
Використана література:
Джерело. Літературний альманах / редактор В.В.Жахалов, упорядник С.Д.Звягінцева, художник В.Рогов. - Олександрія: ДП Друкарня "Діа-плюс" ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів", 2004. -250 с.
Неля Гончарова на зустрічі з учасниками семінару вчителів української мови та літератури на базі ЗНЗ І - ІІІ ступенів №10 м.Олександрії 21.02.2017.
Немає коментарів:
Дописати коментар